107 Міжнародні розрахунки та фактори, що впливають на їх розвиток.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134
Поява міжнародних розрахунків (мр) та їх наступні зміни пов’язані з розвитком та інтернаціоналізацією товарного вироництва та обігу. У них відображається відносно відокремлена форма руху вартостей у міжнародному обороті внаслідок незбігу періодів виробництва та реалізації товарів, віддаленість від ринків збуту. МР охоплюють розрахунки по зовнішній торгівлі товарами і послугами, а також некомерційні операції, кредити, і рух капіталів між країнами, у тому числі пов’язаних з будівництвом об’єктів за кордоном і наданням допомоги країнам, що розвиваються.
МР – система регулювання платежів за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають між державами, організаціями й громадянами, котрі перебувають на території різних країн, на основі економічних, політичних, науково-технічних та інших відносин.
МР включають, з одного боку, умови та порядок здійснення платежів, вироблені практикою і закріплені міжнародними документами і звичаями, з іншого боку – щоденну практичну діяльність банків щодо їх проведення.
Більшість МР проводиться безготівковим шляхом за допомогою записів на рахунках банків. При цьому провідну роль у МР відіграють найбільші банки. Ступінь їх впливу в МР залежить від масштабів зв’язків країни базування, застосування її національної валюти, спеціалізації, фінансового становища, ділової репутації, мережі банків-кореспондентів. Для здійснення розрахунків банки використовують свої закордонні відділи та кореспондентські відносини з іноземними банками, які супроводжуються відкриттям рахунків “лоро” (іноземних банків у даному банку) і “ностро” (даного банку в іноземних). Кореспондентські угоди визначають порядок розрахунків, розмір комісії, методи поповнення витрачених коштів.
Для своєчасного та раціонального здійснення МР банки звичайно підтимують необхідні валютні позиції в різних валютах відповідно до структури і строків наступних платежів і проводять політику диверсифікації своїх валютних резервів.
Діяльність банків у сфері МР з одного боку регулюється їх національним законодавством, з іншого – визначається практикою, що склалася, яка існує у вигляді встановлених правил і звичаїв, або закріплюється окремими документами.
Стан МР залежить від ряду факторів: економічних і політичних відносин між країнами; валютного законодавства; міжнародних торгових правил і звичаїв; банківської практики; умов зовнішньоторгових контрактів і кредитних угод.
25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49
50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74
75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99
100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124
125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 Наверх ↑